Бердичів

Бердичів з його населенням в майже 74 000 мешканців є другим за значенням містом Житомирської області.

Місто розкинулось на березі річки Гнилоп’ять, притоки Тетерева, що колись вплинула на формування культурного ландшафту. На високому правому березі колись виникло перше поселення, а на мису, утвореному вигином Гнилоп’яті князь Тишкевич на початку XVII ст. збудував мурований замок, перебудований під монастир босих кармелітів.

Протягом XV – XVIII ст. відбувається становлення Бердичева, як важливого економічного і культурно – релігійного центру України. Адже розвиток Бердичева пов’язаний з процвітанням монастиря Босих Кармелітів, в якому була “Чудотворна ікона”.

У XIX ст. Бердичів став значним у Східній Європі торговельним центром. Сприяло цьому зручне географічне положення на торговому шляху з Європи до Росії та з Росії до Криму, а також розташування на перетині Київської, Волинської й Подільської губерній, що зумовило появу головної митниці правобережжя.

В Бердичеві дивним чином переплелись українська, польська та єврейська культури, що і відзначилося на унікальному культурному ландшафті міста, від якого збереглася численна історична забудова, Замкова гора з монастирем Босих Кармелітів.

Чому спадщина не працює на розвиток громади:

• Знівельовано привабливий історичний облік Бердичева сірою радянською забудовою
• Історична та природна спадщина загубилася серед рядової забудови
• Відсутні пропозиції взаємодії зі спадщиною, що суттєво занижує привабливість міста для культурно-креативного сектору економіки
• Знівельовані впливи природної спадщини на добробут населення
• Скупий та обмежений музейний ландшафт міста
• Спадщина Бердичева залишається мовчазною та не активованою
• Відсутність тематичних громадських просторів навколо місць спадщини

Індикатори впливів непрацюючої спадщини на сталий розвиток громади:

• Не реалізовані виховні функції об’єктів спадщини, їх впливи на національну та локальну ідентичності
• Об’єкти спадщини та місто загалом не затримують відвідувача
• Низька туристична привабливість міста
• Відсутні пропозиції залучення місцевого населення до надання послуг в просторі спадщини
• Відсутні впливи спадщини на створення робочих місць в контексті реалізації проєктів спадщини та їх сталого функціонування
• Відсутні місце та функції спадщини в локальних процесах
• Низька інвестиційна привабливість території

Як змінити ситуацію:

Перезаснувати сіре та буденне місто, проявивши в ньому його давній архітектурний код, поглибивши та покращивши його музейний ландшафт, утворивши складну систему взаємодії з річковим та культурним ландшафтом, що стане точкою тяжіння для креативного сектору економіки.