Микулинці

Містечко на р. Серет з населенням близько 3700 мешканців по праву вважається найдавнішим на Тернопільщині та одним з найдавніших в Україні, перша писемна згадка у 1096 р.

Його історія починається з давньоруського міста Микулин, що вже в XII ст. був значним населеним пунктом, через який пролягав торговий шлях з Галича до Києва, а населення утримувало дружину теребовлянського князя.

Задля захисту міста від постійних татаро-турецьких нападів на зміну давньоруським укріпленням на високому пагорбі над річкою Серет в середені XVI ст. приходить кам’яний регулярний за планом замок, збудований за наказом Анни Йорданівни з Сенявських.

Набуття містом Магдебурзького права в 1595 р. пожвавлює економічне життя і город починає розростатися на протилежному пологому березі річки.

Наприкінці XVIII ст. на замковому пагорбі виникає палацовий комплекс в оточенні пейзажного парку та величний бароковий костел св. Трійці.

Основні об’єкти спадщини зосереджені на замковому пагорбі – місці, з якого колись починалися Микулинці: замок XVI ст., палац XVIII-ХІХ ст., Святотроїцький бароковий костел XVIII ст. та старовинний цвинтар. У міському середмісті зберігається планувальна структура ХІХ ст., фрагменти містечкової забудови ХІХ – п. XX ст.

На південних околицях Микулинців причаївся пам’ятник св. Флоріану 1797 р.

Чому спадщина не працює на розвиток громади:

• Культурна та природна спадщина не інтегровані до сучасного соціального, культурного та економічного життя Микулинців
• Знівельована історико-культурна цінність палацу
• Захаращена та деградована палацово-храмова перспектива
• Унікальні природні ландшафти не введені до туристичної привабливості місця
• Структура старовинного англійського парку навколо палацового комплекса знищена самосівом та дикими чагарниками
• Не розкриті культурне значення замкового пагорбу, оточуючих ландшафтів та історичного містечка на лівому березі р. Серет
• Історична міська забудова деградована та не актуалізована
• Природна та культурна спадщина не задіяні в посиленні спроможностей містечка

Індикатори впливів непрацюючої спадщини на сталий розвиток громади:

• Деградоване середовище не сприяє капіталізації території
• Відсутні пропозиції залучення місцевого населення до надання послуг в просторі спадщини
• Відсутні впливи спадщини на створення робочих місць в контексті реалізації проєктів спадщини та їх сталого функціонування
• Не працюють виховні функції об’єктів спадщини, їх впливи на національну та локальну ідентичності
• Об’єкти спадщини та містечко загалом не затримують відвідувача надовго
• Відвідувачі не залишають гроші на території об’єктів спадщини та в їх просторі
• Локальні жителі не підвищують свій добробут завдяки об’єктам спадщини
• Відсутні місце та функції спадщини в локальних процесах

Як змінити ситуацію:

перетворити депресивне містечко на місто-курорт, місто-відпочинок, місце ідентифікації та взаємодії з давньоруським Микулином-сучасними Микулинцями, прямо впливаючи на час перебування та емоційні враження